Брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Бучавий, -а, -е. Ссохшійся. Які бучаві чоботи! щоб було другого дня вимазать дьогтем, після дощу.
Великовчений, -а, -е. Многоученый.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки.
Кутен, -ну, м. = кутняк.
Навпа́к, навпаки́, нар. Наоборотъ, напротивъ, въ противную сторону. Дарма, що вкупі ночували, а тілько одно туди, а друге туди, головами навпаки. Покотила паляницю навпаки сонця. Я дала (хліба), та мабуть паляниці тогді їй забажалось. Воно взяло й кинуло навпаки.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу.
Полуде́нькувати, -кую, -єш, гл. = полуднати.
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Сновигайло, -ла, м. = сновиґа.
