Банність, -ности, ж. Печаль, грусть; тоска. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности.
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Бовть! меж.
1) Бултыхъ! Бовть у воду!
2) Звукоподр. плеску воды.
Голубий, -а, -е. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. 2) О масти вола: темно-сѣрый. Ум. голубенький, голубесенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі.
Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы.
Поширитися, -рю́ся, -ри́шся, гл.
1) Распространиться.
2) Cм. поширятися.
Схотіти, схочу, -чеш, гл. Захотѣть. З мене молодої хто схоче сміється. Мене мати на забаву не пускає, як я схочу, перескочу, то й не знає.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити.
