Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Як загнали ляхів в кальнії болота. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Cм. калний.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Настовпужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. настовпу́житися, -жуся, -жишся, гл. = настовбурчуватися.
Падати, -даю, -єш, гл.
1) Падать.
2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Падають у скотини зуби.
3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.
4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав.
5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати.
6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала.
Перероб, -бу, м. Работа сверхъ уговора. Два дні було переробу в мене за ним.
Понайбільше нар. По большей части.
Прибиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прибитися, -б'ю́ся, -б'є́шся, гл. Приходить, прійти, пріѣхать, зайти, заѣхать, попасть куда. Шукаючи, заблудила. Ой прибилась до риночку. Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин.
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці.
Цензорувати, -рую, -єш, гл.
1) Цензировать.
2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був?
