Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколатати

Закола́тати, -таю, -єш, гл. Постучаться. Заколотав в двері.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛАТАТИ"
Виповзати, -заю, -єш, сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти.
Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. К. Досв. 126. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Підкрівний, -а, -е. Находящійся подъ самой кровлей. Шух. І. 91.
Підлити Cм. підливати.
Псота, -ти, ж. 1) Бѣдность; бѣда, нужда. Вх. Уг. 264. 2) Плохая погода. Вх. Лем. 458. 3) Брань. Вх. Лем. 458.
Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь. Мил. М. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.