Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник.
Виплигом нар. Подпрыгивая, проворно (идти). Як наїсися сала, то так виплигом і підеш.
Зли́дяний, -а, -е. = злиденний 1. Потіш злидяне серденько.
Крупи, круп и крупів, мн.
1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона.
2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами.
8) Икра рачья. Икра селедки. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Слати I, -шлю, -шлеш, гл. Слать, посылать. Листи писати, до милої слати. До царівни б рада слать старости.
Уразний, -а, -е. = уразливий 2. Тут, під мальовничою руїною, знайшла я ще вразну мойму серденьку семйову драму.
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені.
