Відтоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відтопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Растапливаться, растопиться, переплавиться. 2) Выплавляться, выплавиться. 3) Отвариваться, отвариться.
Допряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Допрядывать, допрясть. Ось допряду мички, та й будемо вечеряти.
Дру́жба, -би 1), ж. Дружба. Услужіте мені службу, покажіте дружбу. 2) об. Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. Позбірались судді-сенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукати собі дружби, а за їм великий поїзд. І ти дружба, і я дружба, — оба 'сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Въ одной сказкѣ употреблено въ устахъ дѣвушекъ о молодомъ царевичѣ повидимому въ смыслѣ: молодой человѣкъ, могущій быть женихомъ: Приходить він до будинок, аж вийде три дочки тиєї баби на рундук.... Який ти, кажуть, дружбо, хороший, да уб'є тебе наша мати. 3) м. Товарищъ жениха на свадьбѣ, приглашенный имъ изъ числа парней; шаферъ. Иногда это значить тоже, что и дружко. Ум. дру́жбонько, дружби́ненько. Поглянь, Марусю, на поріг: то йде дружбонько воріг твій, та несе коровай на віці, білеє завивало на тарільці.
Кедр, -ра, м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда.
Переора́ти. Cм. Перео́рювати.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Сполошити, -шу́, -шиш, гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати.
Угол, угла, м. = вугол.
1) В своїй хаті і угли помагають.
2) Чи се тая удівонька, що на углі хата.
Хрупотява, -ви, ж. Хрустѣніе, трескъ. У саду хрупотява така, шо аж сад тріщить.
