Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклякати

Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Мог. 111. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка. Мир. Пов. І. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЯКАТИ"
Бріднявий, -а, -е. Грязноватый. Чи близький день, чи далекий, дорога бріднява. Вінок, 94.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Креплики, -ків, м. мн. Пирожки съ капустой, сливами или рыбой. Kolb. І. 86.
Маку́ховатий, -а, -е. 1) О камнѣ: ноздреватый, пористый. Лубен. у. 2) О камышѣ: съ большими метелками? Ой густий очерет, да й макуховатий. Чуб. V. 176.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.  
Пасока, -ки, ж. Сукровица, кровь. Чи бач, що ледві вже він культі волоче, що так з його юшить і пасока тече. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). пасокою вмитися. Облиться кровью.
Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница. К. МБ. III. 256.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Тарпан, -на, м. Дикій конь. Екатер. у. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Щадливий, -а, -е. = ощадний. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.