Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклякати

Закляка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закля́кнути и закля́кти, -кну, -неш, гл. Окоченѣвать, окоченѣть; отвердѣвать, отвердѣть. Доглядали смерти, доглядали — не догляділи, одвернулись на часок, — до його, а він уже й закляк. — Зімою якось запізнився, закляк сердега в хуртовині. Мог. 111. Продержало з тиждень морозом, — земля заклякла як кістка. Мир. Пов. І. 111.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЯКАТИ"
Варнак, -ка, м. Бѣглый каторжникъ (въ Сибири). Не на Вкраїні, а далеко аж за Уралом, за Елеком старий недобиток-варнак мені росказував оттак. Шевч. 585.
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. І. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Налі́тувати, -тую, -єш, гл. = налітати. Налітували голуби бо зна відкіля. Харьк. у.
Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить. Гол. III. 358.
Перемісити Cм. перемішувати.
Поперераджувати, -джую, -єш, гл. Перерѣшить (во множествѣ).
Попрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Выпрямиться.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Прозивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прозвати, -зву, -зве́ш, гл. Прозывать, прозвать. Не знає, як і батька її звуть і прозивають. Кв. Царські слуги прозвали його Незнайком. Рудч. Ск. І. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.