Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковувати

Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. V. 4. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Макс. 159. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. Чуб. V. 1027. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. Грин. III. 661. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Чуб. III. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВУВАТИ"
Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Вас. 157. Ум. дубничо́к. Мет. 196.
Катерга, -ги, ж. = каторга. Мучився 54 годи в турецькій катерзі. К. ЧР.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны. Павлогр. у.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ. Желех.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Немило нар. Непріятно.
Нерозвитний, -а, -е. Не развившійся, не распустившійся. Іно жаль мені на отця свого: оженив мене малолітнього, нерозумного, нерозвитного. Грин. III. 335.
Обтіпувати, -пую, -єш, сов. в. обтіпати, -паю, -єш, гл. Обтрепывать, обтрепать. Шматок засмальцьованого папіру з обтіпаними краями. Мир. ХРВ. 13.
Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій. Ном. № 11370.
Розбудити, -ся. Cм. розбужати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.