Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заквітати

Заквіта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. закві́тнути, -ну, -неш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсть. Які тоті квітки красні, котрі заквітають. Гол. II. 797. Ой заквітли хвіялочки, заквітла. Гол. І. 335.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКВІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКВІТАТИ"
Болізно, болісно, нар. 1) Болѣзненно, мучительно. 2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх палкими очима та болізно всміхалася. Мир. Пов. II. 69.
Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.
Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Звіря́, -ря́ти, с. Животное. Опам'ятайсь: чи ми ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має. К. Іов. 39. Ум. звіря́тко.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились. К. ЦН. 308.
Змусити Cм. змушати.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить. МВ. І. 62.
Упосажувати, -жую, -єш, сов. в. упосажити, -жу, -жиш, гл. Давать, дать приданое. Шейк. Kolb. II. 24.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКВІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.