Близці, -ців, м. мн. То же, что и близнята, дѣти-двойни; также два горшка вмѣстѣ. (Cм. близня 3).
Виробління, -ня, с. см. виробляння.
Зростити, -щу́, -сти́ш, гл. Выростить. Нехай їм Бог зростить. Як я тебе зростила, сама себе звеселила.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. 3) — у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи.
Молодни́к, -ку, м. 1) Молодой садъ, лѣсъ. Вирубай старий садок та насади молоднику, то й матимеш користь. 2) Молодой скотъ, птицы.
Нити I, нию, -єш, гл. Ныть. Вийшла з села — серце ниє.
Попразниця, -ці, ж. = попразен.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Скрутний, -а, -е. Затруднительный, тяжелый, стѣснительный.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія.
