Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заківка

За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. І. 275. 2) Cм. коса. Шух. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІВКА"
Басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Бурлачка, -ки, ж. Бездомная женщина, батрачка. Левиц. ПЙО. І. 165.
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Ма́рга, -ги, ж. = маржина. Вх. Зн. 35.
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! Конст. у. 2) Осолдатчиваться.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.
Потарсувати, -сую, -єш, гл. = поторсувати. Він мене за груди вхопив та довго потарсував таки. Екатер. у.
Прохапуватися, -пуюся, -єшся, гл.крізь вуха. Так вищит, аж ми сі крізь вуха прохапує. Фр. Пр. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.