Мо́нькати, -каю, -єш, гл. Часто говорить мо́ня, просить молока (о дѣтяхъ).
Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Невара, -ри, ж. Плохая хозяйка, неумѣющая и сварить. Нетопа й невара (про жінку).
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Ослюк, -ка, м. Мулъ, лошакъ.
Римарь, -ря, м. Шорникъ. Cм. лимарь.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Струна, -ни, ж.
1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути.
2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка.
Тиць меж. 1) Для выраженія неожиданнаго появленія, встрѣчи. Тиць, аж і Гриць. Я — тиць на поріг, а очі зараз і зустріли, чого бажали. А він мені тиць на зустріч. 2) Отъ глагола ткнути. Вона йому тиць бублик у руки. Хома зараз тут свою кирпу тиць. 3) тиць-миць = тик-мик. Багатирі глянули один на одного: тиць-миць, а того багатиря... і нема.
Штанатий, -а, -е. О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. Кури штанаті.
