Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закіп

Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІП"
Жовтопу́з, -за, м. = жовтобрюх 1.
Закува́ти Cм. заковувати.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. Г. Барв. 52. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть. Вх. Уг. 240.
Крепацький, -а, -е. Крѣпостной. А він був з роду крепацького. Шевч. Передм. V.
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.  
Незчисленно нар. Незчисленно.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Центаврія, -рії, ж. = центурія. ЗЮЗО. І. 122.
Шпряха, -хи, ж. = шприх.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.