Балакати, -каю, -єш, гл.
1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ.
Виникати 2, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить.
Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Заві́дування, -ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.
Загорти́на, -ни, ж. Верхнее женское платье.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Cм. здвиж.
Льод, -ду, м. = лід. од льо́ду до льо́ду. Годъ. Ум. льодок, льодочок. Бігла кізонька льодком-льодком.
Предозвілля, -ля, с. Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи...
Прирозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Якось ловлять (лева)... прирозуміли.
Фантастичність, -ности, ж. Фантастическое.
