Бутелька, -ки, ж. = пляшка. Ум. бутельочка.
Виколоти Cм. виколювати.
Гореч, -чі, ж. Жара.
До́світ, -ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. У вікно полився тихий досвіт. у-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді.
Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. . Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Ув. кривуля́ка.
Піший, -а, -е. 1) Пѣшій. Піший брат за кінними поспішає, на сире коріння, на біле каміння ноги свої козацькі посіпає.
2) О птицѣ: домашній. То летюча птиця, а це піша.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Умивальниця, -ці, ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю.
