Вимітати, -таю, -єш, сов. в. вимести, -ту, -теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату.
Доні́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Умориться, устать до извѣстной степени, доходиться до утомленія. Оце так донігався, що аж тіло труситься.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Лебедик, -ка, м.
1) Ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця.
2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає.
Підра, -ри, підря, -рі, ж.
1) (підра). Чердакъ для храненія сѣна, сѣновалъ.
2) мн. Закоулки, сокровенныя мѣста. О, уже, пішла скрізь по підрах! Усе вилазила. А шо найшла? Нишпорив по підрях. Cм. подря.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ).
Сухо нар. Сухо. Тече вода по каміню, під камінем сухо.
Хомут, -та, м.
1) = хамут.
2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Ум. хомутець.
