Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами.
Гре́чий, -а, -е = Ґречий.
Каючок, -чка, м. Ум. отъ каю́к.
Кобилина, -ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула.
Маламу́рити, -рю, -риш, гл. Жрать, трескать. Як був хлопцем, так цілісінький день сидить та маламурить.
Позащіпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и защіпнути, но во множествѣ. У нас двері позащіпувані.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Турки не стямились да в ростіч.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum.
