Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду.
Кметувати, -ту́ю, -єш, гл. Думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу.
Окрашатися, -шаюся, -єшся, гл. Красоваться.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1.
Талярок, -рка, таляронько, -ка, таляро́чок, -чка, м. Ум. отъ таляр.
Черепушка, -ки, ж.
1) = черепи́нка.
2) Шутливо: рюмка.
3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Ум. черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку.
Щеня, -няти, с.
1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Завзяте, як панське щеня.
2) Волченокъ.
3) Небольшой бѣлый волдырь, который, согласно народному вѣрованію, появляется подъ языкомъ животнаго, укушеннаго бѣшеной собакой; изъ созрѣвшихъ щенят выходятъ червячки, проглотивъ которые скотина бѣсится.
4) зінське щеня. Слѣпышъ, Mus typhlus. Зле, як зінське щеня. Ум. щенятко.
