Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ.
Дорі́дливий, -а, -е. = дорідний. Сльози такі дорідливі, як дощ перед грядом.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides.
Качатко, -ка, с. Ум. отъ кача.
Пеньок, -нька, м.
1) Ум. отъ пень.
2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ.
Повідчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отвориться (во множествѣ). То він тільки скаже слово: «одчинітеся», то двері й поодчиняються.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Слід I, -ду, м.
1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. у сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать.
2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Ум. слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку.
Цегельників, -кова, -ве Принадлежащій кирпичному мастеру.
