Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закивати

Закива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Закивать. 2) п'ята́ми закива́ти. Убѣжать. Закивали п'ятами скілько видно. Кв. II. 269. 3) п'ятами закивати на кого. Бросить, покинуть кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКИВАТИ"
Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би. Стор. І. 63.
Обгубитися, -блю́ся, -бишся, гл. Растерять все. На дорозі я зовсім обгубився. Зміев. у.
Печіркування, -ня, с. = печерування. Вх. Зн. II. 26.
Росплати́тися. Cм. Роспла́чуватися.
Рушення, -ня, с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. М. 11р. 51. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось. Котл. Ен.
Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка. Вх. Зн. 64.
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.
Страшно нар. Страшно.
Тетеренька, тетеречка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Штаба, -би, ж. Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. І. 163. А кості — мов товсті залізні штаби. К. Іов. 91. Ум. штабка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.