Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл.
1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка.
2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже.
3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного.
Же, сз. Же. Употребляется послѣ предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Cм. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. . Та таки́ а ні́ же. Положительно ничего, нисколько.
Обнизувати, -зую, -єш, сов. в. обнизати, -жу, -жеш, гл. Унизывать, унизать. Усі груди так і обнизала намистом з червінцями.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом.
Пересунути, -ся. Cм. пересувати, -ся.
Покриванка, -ки, ж. Новобрачная въ обрядѣ покрыванія головы.
Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається.
