Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклад

За́кла́д, -ду, м. 1) Основаніе, фундаментъ. 2) Учрежденіе, заведеніе. 3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ. 4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. Грин. І. 213. би́тись, захо́дити, іти́ у закла́д. Держать пари. Не заходи з дідьком у заклад. Ном. № 12593. Спор як хоч, а в заклад не бийсь. Ном. № 12595. Боже борони йти в заклад. Ном. № 12594. 5) на закла́д роби́ти підло́гу. Дѣлать полъ такъ, чтобы одна половица заходила за другую. Н. Вол. у. 6) за́кладом. Тихо, не спѣша. за́кладом роби́ти. Работать медленно, не спѣша. Ти все закладом: другий би се зробив до полудня, а ти до півночі. О лошадяхъ: тихой ровной рысью. Не шарпай коней, пускай їх закладом. Уман. у. за́кладом коси́ти. Брать косой при самой землѣ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАД"
Движки́й, -а́, -е́. Удобоподвижный.
Жури́на, -ни, ж. = жур. У селянина борщу нема, а в міщанина з перцем журина. Чуб. ІІІ. 472.
За́йми́на, -ни, ж. = займанщина. Черниг. г.
Засила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -шлю́, -шлеш, гл. 1) Засылать, заслать. 2) Ссылать, сослать. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 3) Посылать, послать, присылать, прислать. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. Москалів заслав царь, та й припинили. Черк. у. старості́в засила́ти. Сватать. Заслав він старостів та й хустки побрав.
Квочечка, -ки, ж. Ум. отъ квочка.
Кироман, -ну, м. Раст. Stalice latifolia Lm. ЗЮЗО. І. 137.
Конина, -ни, ж. 1) Лошадь, конь. Та купуй уже, купуй, — славная конина. Рудан. IV. 18. 2) Конина, лошадиное мясо.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.
Шарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Моя, тереть (мочалкой и пр.). 2) = прашувати. Пішов шарувати буряки. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛАД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.