Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковизнути

Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗНУТИ"
Боденька, -ки, ж. Ум. отъ бодня.
Комашка, -ки, ж. Ум. отъ комаха.
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно. Мет. 3.  
Незрозуміло нар. Непонятно.
Ободувати, -ду́ю, -єш, гл. Выгинаться ободомъ. Мнж. 187.
Перегорожувати, -жую, -єш, гл. = перегороджувати. Перегорожували степові дороги своїми заставами. К. ЧР. 12.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій. Рудч. Ск. II. 82.  
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВИЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.