Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука).
Набача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. набачити, -чу, -чиш, гл. Примѣчать, примѣтить, замѣтить. Пішли салдати колядувать та й набачили, шо у сінях під стріхою сало висить. Хома ходив, витріщав баньки, ніяк не набачить шкапи.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився.
Скріпляти, -ля́ю, -єш, гл. Скрѣплять, укрѣплять. Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє.
Соненько, -ка, с.
1) Ум. отъ сонце.
2) Ум. отъ сон.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Уповання, -ня, с. Упованіе. В його моє спасения, слава, на Бога певне уповання.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Шасть, що Бог дасть. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. І веселенька шасть у хату. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть.
