Джигну́ти Cм. Джигати.
Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка.
За́вертка, -ки, ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, за́вертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ за́вертці. Cм. завивка, завитка, завиття, закрутень, закрутка. 2) Родъ деревяннаго запора у дверей: проходящій сквозь дверной косякъ стержень, на внутреннемъ концѣ котораго деревянная пластинка, прикрѣпленная къ стержню посрединѣ и при горизонтальномъ положеніи захватывающая своею половиною внутрь отворяющуюся дверь; вращая стержень, а съ нимъ и пластинку, можно отпирать и запирать дверь. Христя кинулась до надвірніх дверей... зачинила й закрутила заверткою.
Кат, -та, м.
1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Образливий, -а, -е. 1) Оскорбительный.
2) Обидчивый.
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Посередник обходиться з крепаками до-ладу.
Сковзатися 2, -заюся, -єшся, гл. = сковзатися.
Хрестці, -ців, м. мн. Крестопоклонная недѣля великаго песта.
