Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заклинати

Заклина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. заклясти́, -клену́, -не́ш, гл. Заклинать, заклясть, проклинать, проклясть. Заклинаю тебе Богом, не муч мене. Єв. Мр. V. 7. Заклинаю тя іменем Божим. МУЕ. III. 53. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи заклинала, щоб долі не мала. Мет. Заклинала вона гроші ті... ось як. Грин. II. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИНАТИ"
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Верескун, -на, м. Крикунъ. Уман. II. 48.
Гадзимка, -ки, ж. = адзимка. Вх. Зн. 1.
Дігна́ти = Догнати.
Колисатися, -шу́ся, -шешся, гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро. МВ. ІІІ. 98.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Неспокійний, -а, -е. Безпокойный, неспокойный. Чого вона така неспокійна стала? МВ. ІІ. 24.
Руно, -на, с. 1) Руно. Вас. 198. Од вовка втечи, а руно принеси. Ном. № 10240. Шерсть на тій собаці як руно. Черк. у. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. МВ. (О. 1862. І. 74). Ум. рунце. Ном. № 10240. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа. Мил. 44.
Телуш! меж. = телусь. Лохв. у.
Троянда, -диж. Роза, Rosa centifolia L. ЗЮЗО. І. 134. L. Мкр. Г. 69. Ум. трояндочкаРости, рости, трояндочко, не хилися. Мил. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.