Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Cм. верхівень.
Вирядка, -ки, ж. Снаряженіе въ дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати Позичила у мене на вирядку грошей.
Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так.
Ламань, -ні, ж. Валежникъ, лѣсные обломки. Поїде та ламані крадькома назбірає.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Чого ти нишпориш у соломі?
Повирівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Выравняться (во множествѣ). Скотину за ніч так повипасає, що боки повирівнюються, мов у сажових свиней.
Порідішати, -шаю, -єш, гл. = порідшати.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Бог не карав прутом. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Зелізний прут. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав.
