Бебехнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть, шлепнуться. Він як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів.
Білянка, -ки, ж.
1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!»
2) Раст. Agaricus subdulcis Bull.
3) Порода бѣлыхъ сливъ.
Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте.
Кзаментувати, -ту́ю, -єш, гл. Экзаменовать. Школярі кзаментовані.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Пусто нар.
1) Пусто. Що в тому титулі, коли пусто в шкатулі. Нѣтъ, не имѣется. Порядку пусто.
2) Напрасно. Пусто затрудилися, паночку.
3) — говорити. Говорить пустяки. Посіяв я пшениченьку рідко. — Говориш ти, козаченьку, пусто: зійде твоя пшениченька густо.
4) — іти, піти. а) По пустому пропадать, пропасть. На панщині робить, а свої дні дома й так, — ідуть пусто. б) Плохо вести себя, не заботиться ни о чемъ. А я було кажу: «Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду».
Чубашка, -ки, ж. Хохлатка. Ум. чубашечка. Курашечко чубашечко, позич мені крилець.
Шарпанина, -ни, ж.
1) Терзаніе, разрываніе.
2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мирін під шарпанину десь дівся.
3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина.
4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Соми, лящі на шарпанину.
