Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заківець

Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІВЕЦЬ"
Вислужний, -а, -е. Услужливый, готовый къ услугамъ. Вх. Лем. 398.
Гарнючка, -ки, ж. Красавица. Аф. 356.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце. Мир. ХРВ. 204.
Заши́йок, -йку, м. Шиворотъ, тылъ шеи. Дай не дай, а в зашийок не пхай. Ном. № 4585.
Ках! меж., выражающее утиный крикъ. А він селехом плова і тілько ках, ках, ках! Рудч. Ск.
Назирну́ти Cм. назирати.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Уприсі нар. Вприсядку. Як піде уприсі танцювати. Н. Вол. у.
Цідивко, -ка, с. = цідилко. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.