Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заківець

Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІВЕЦЬ"
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Дійсно нар. = Дійсне.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Зажо́хнутися, -нуся, -нешся, гл. Издохнуть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Як добре вгодована свиня, а спека та далеко гнати, то й зажохнеться. Камен. у. Иронически говорится и о толстомъ человѣкѣ.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Невгамонність, -ности, ж. Безпокойство, неугомонность.  
Позаколювати, -люю, -єш, гл. Заколоть (многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.