Вакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував.
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий.
Крушний, -а, -е. = крихний.
На́брід, -роду, м. Пришельцы, сбродъ.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо.
Повтягати, -га́ю, -єш, гл. Втащить (во множествѣ). Повтягав усі мішки в хату. очі йому повтягало. Ввалились глаза.
Потужити, -жу, -жиш, гл.
1) Поплакать, поголосить.
2) Стянуть, натянуть туго, туже. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили.
Розноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. рознестися, -суся, -сешся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ум. узлик, узличок.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый.
