Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закладатися

Заклада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закла́стися, -ду́ся, -де́шся и заложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Закладываться, заложиться. 2) Закладываться, основываться, основаться. 3) Учреждаться, учредиться. 4) Рѣшаться, рѣшиться твердо, дать обѣтъ. Заложився їсти усе пісне. Левиц. І. 5) Держать пари, побиться объ закладъ. Левиц. Пов. 102. Мужики закладалися, що не прийде вона, на сто рублів. Рудч. Ск. І. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАДАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАДАТИСЯ"
Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе. Kolb. I. 197.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Ле́мич, -чу, м. Раст. Alnus viridis. Лв. 96. Cм. леліч.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ? Шух. І. 33.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Урвипола, -ли, м. = урвиголова. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛАДАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.