Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закликальник

Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИКАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИКАЛЬНИК"
Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia. Вх. Уг. 227.
Босака нар. Босикомъ. Як ось летить школяр один — невеличкий, обдертий і босака. Св. Л. 139. босака вчистити, втяти. Побѣжать босикомъ. Ум. босачка.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Пороскидатися, -даємося, -єтеся, гл. Разбросаться (во множествѣ).
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Сукуватий, -а, -е. Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.
Трухання, -ня, с. Ѣзда рысцой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛИКАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.