Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закликальник

Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИКАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИКАЛЬНИК"
Возовня, -ні, ж. Экипажный сарай; въ сельскомъ хозяйствѣ: сарай для возовъ и земледѣльческихъ орудій. Чуб. VII. 396. Левиц. Пов. 194. Оце було заберусь у возовню, а там карета панська стояла, то влізу з півдня, щоб і на очі не теє. Черниг.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Леміщаний, -а, -е. Изъ лемішки. Леміщані вареники.
Недобиток, -тка, м. 1) Не совсѣмъ добитый, не совсѣмъ замученный. Старий недобиток, варнак. Шевч. 2) мн. Остатки (войска послѣ пораженія).
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки. Ном. 12291.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ. Валт. у.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Промітний, -а́, -е́ Ловкій, изворотливый, разбитной, предпріимчивый. А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базарь, продав та купив обіддя, — ото вже й заробив 15 карбованців; а про те ріллю виорано вже.... От брат, то то хамула. Канев. у.
Прошити, -ся. Cм. прошивати, -ся.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув. Шевч. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛИКАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.