Веретяний, -а, -е. Дерюжный; подобный дерюгѣ. У своїй веретяній свитині.
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. Книги історичні. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду?
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Употребляется только въ поговоркѣ?
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Колос позолотів
Прислів'я, -в'я, с. Пословица, поговорка. Українські приказки, прислів'я і таке инше. Збірники О. В. Марковича і др. Спорудив. Ж. Номис.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ум. риженький.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна.
Чічкатий, -а, -е. 1) Цвѣтистый.
2) Вышитый цвѣтными нитками. Чічкаті вишиваня.
