Волонцюгувати, -гую, -єш, гл. = волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує.
Де́коли нар. Иногда, кой-когда. І сліпа курка деколи найде зерня. Не що-дня бридня, деколи й правда. Деколи озеро заблищить, чи річка розливається.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє.
Інклюз, -за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. Cм. анталюз, инслиза.
Ненависть, -ти, ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть?
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева)
Повипускати, -ка́ю, -єш, гл. Выпустить (многихъ). Сад-виноград витоптали, райськії пташки повипускали. Повипускала дівка людей (з неволі).
Прозоро нар. Прозрачно.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
