Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заквилити

Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Рк. Макс. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати. МВ. ІІ. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКВИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКВИЛИТИ"
Ваганки Ум. отъ вагани.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Наскакати, наскачу, -чеш, гл. Наскакать. Аби болото, а жаби наскачуть. Ном. № 5419.
Позашпилювати, -люю, -єш, гл. Сколоть, заколоть, зашпилить (во множествѣ).
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.  
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Утерпіти, -плю, -пиш, гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. Ном. № 14007. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла. Мет. 256.
Чепуляти, -ля́ю, -єш, гл. Итти, хромая. Вх. Пч. І. 15. Вх. Зн. 79.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик. О. 1862. IV. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКВИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.