Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковизти

Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗТИ"
Вибій, -бою, м. 1) Ухабъ. Кіевск. у. Cм. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Генорал, -ла, м. = генерал. Рудч. Ск. І. 150. МВ. І. 115.
Грабува́ння, -ня, с. 1) Грабежъ. Черк. у. 2) Взятіе движимости за долги. КС. 1889. ѴІІ. 670. 3) Взысканіе податей.
Де́ся нар. Гдѣ ни, откуда ни. Деся взялася да із моря синя хвиля. Мет. 101.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. Драг. 363. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Перебрести Cм. переброджувати.
Переймом нар. Съ перерывами. Ходив він часом і на Дін, — не що-року, а так, як йому по вигоді... ходив він переймом. МВ. ІІ. 75.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВИЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.