Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковизти

Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗТИ"
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
Заклопота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали. МВ. ІІ. 196.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти. Желех.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Нижняк, -ка́, м. 1) = нижник 2. Борз. у. 2) Южный вѣтеръ, вѣтеръ съ низу рѣки. Cм. низовий 2, низовка.
Попович, -ча, м. Поповичъ, сынъ попа.
Станов, станви, ж. = станва. Вх. Зн. 66.
Табачок, -чку, м. Ум. отъ табак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВИЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.