Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закликати

Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Макс. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Лавр. 156. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. Рудч. Ск. І. 202. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день. Шух. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛИКАТИ"
Букодірка, -ки, ж. = букивчак. Вх. Уг. 228.
Єлочє́р, -ра, м. 1) Пастухъ барановъ и недойныхъ овецъ. Шух. I. 190. 3) = єлівник. Шух. I. 185.
Захотінка, -нкы, ж. Капризное желаніе. Желех.
Клебан, -на, м. = клебаня. Угор.
Планітний, -а, -е. Полезный, приносящій помощь. Лік планітний. Вх. Зн. 50.
Складний, -а, -е. 1) Сложный. 2) Складный; статный, стройный. Постать огрядна, повна і розом складна. Левиц. І. 434. Скомпонуйте тимпаннії лики і гарно скадні музики. Чуб. III. 26.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. К. МБ. XI. 142. Табунове пасовисько. Шейк.
Тась-тась! меж. для призыва утокъ. Херс. г. Полт. Kolb. І. 66.
Трюмкати, -каю, -єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати. Св. Л. 231.
Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала. Ном. № 535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.