Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закоїти

Зако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить. Котл. Ен. V. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЇТИ"
Глобок, -бка, м. Клинышекъ, забиваемый между косовищемъ и желѣзнымъ кольцомъ, охватывающимъ косу и косовище. Вх. Лем. 404.
Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі. К. ДЗ. 6.
Дошу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. дошука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться. Заховає кінці так, що ні жоден чоловік не дошукається до правди. Кв. 279. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22.
Мизи́нчик, -ка, м. Ум. отъ мизи́нець.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Ном. № 6005.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Припиначка, -ки, ж. Веревка, которою привязываютъ скотъ для пастьбы. Рк. Левиц.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ. Вх. Зн. 64.
Увічливо нар. Вѣжливо, привѣтливо, любезно, предупредительно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.