Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закладчини

Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАДЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАДЧИНИ"
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Заме́рти Cм. замірати.
Незабутий, -а, -е. = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті. Шевч. 215.
Ножений, -а́, -е́ Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Сим. 139. Ножені пальці. Мнж. 42.
Оден числ. = один. Подольск. г.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Приваблювати, -люю, -єш, сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161.
Притирювати, -рюю, -єш, сов. в. притирити, -рю, -риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала. Гол. IV.
Стайня, -ні, ж. 1) Конюшня. Рудч. Ск. І. 67. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63. 2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Гол. II. 441. Ум. стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка. Чуб. V. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛАДЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.