Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закінчатися

Закінча́тися и закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. МПр. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІНЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІНЧАТИСЯ"
Букарь, -ря, м. = пукарь. Херс.
Визнати, -ся. Cм. визнавати, -ся.
Здавні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Устарѣть.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Модлува́ти, -лую, -єш, гл. Прилаживать, пригонять, примѣрять. Я модлую перечку в човні. Павлогр. у. Мнж. 185.
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Рахманський, -а, -е. Относящійся къ рахманам. Чуб. І. 220. На Юра-Івана, на рахманський великдень. Ном. № 5634.
Строковий, -а, -е. На срокъ нанятый.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІНЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.