Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заздріти

За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. О. 1861. III. 96. Заздріла що у дворі багато людей. Конст. у. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди. Федьк. II. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗДРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗДРІТИ"
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Запанібра́та нар. Фамильярно.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Незнайко, -ка, м. Незнайка. Мнж. 40.
Продохнути, -ну, -не́ш, гл. Передохнуть. Жовтий пісочок заліг носочок, нельзя продохнути. Мет. 151.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Таємничий, -а, -е. 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.
Щадок, -дку, м. Потомокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗДРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.