Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заживок

Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. Луб. у. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. Черк. у. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. Кам. у. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. Прил. у. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею. Мнж. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИВОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИВОК"
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий. Вх. Уг. 244.
Козарлюга, -ги, м. Ув. отъ козак.
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Лиси́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лисиця. 2) Раст. Agaricus Cantharellus. ЗЮЗО. І. 110.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Негадки нар. = нігадки.
Окладина, -ни, ж. 1) = ощепина. Волч. у. 2) Обложка книги. Ум. окладинка.
Позивака, -ки, об. Сутяга. Ну й позивака ж він! Лохв. у.
Прожирувати, -рую, -єш, гл. Пробаловаться, прошалить.
Цуркий, -а, -е. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Конст. у. Ум. цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖИВОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.