Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Гнидявий, -а, -е. Вшивый.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба.
Оббивальник, -ка, м. У мастеровъ изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для чистой отдѣлки и насѣчки зубьевъ металлической крышки.
Переп'ят устати. Стать кому на дорогѣ, преградить кому путь. Переп'ят встане на тебе, москалю, моє святе, моє пророче слово.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Сестрична, -ної, ж. = сестріниця.
Хрестець, -тця, м. = хрест 2.
