Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився.
2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи.
Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище.
Доті́пуватися, -пуюся, -єшся, гл. Оканчиваться очисткой (о льнѣ, пенькѣ).
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Затаї́ти, -ся. Cм. затаювати, -ся.
Згляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. 2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Зглянься на дитину бідну, друже мій! І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну.
Крім'язний, -а́, -е́ = кремезний. Та чого ніяк, там такий крім'язни́й.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного.
Понаїдатися, -даємося, -єтеся, гл. Наѣсться (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались.
Шибак, -ка, м. = шуліка.
