Дріма́ння, -ня, с. Дреманіе. Хилив її сон якийсь, якесь невпокійне дрімання.
Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2) — на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Оборотати, -таю, -єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли.
Узяти, візьму, -меш, гл. 1) Взять. Верни моє, візьми своє. Взяла коня за гнуздечку. Як оке мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, не мусим пустити. Візьмем її додому, нехай вона у нас живе. А із школи його взявши, коня купила. бог його взяв. Онъ умеръ. нехай його лихий візьме. Чортъ бы его взялъ. 2) Достать, добыть, взять. Ми народ не вольний — де нам взяти. 3) Получить. взяти в шкуру. Быть побитымъ, получить порку. Виграв батько справу: взяв у шкуру і додому пішов. 4) Надѣть. Треба сорочку білу взяти. І як прийшов до хати, та взяв білу сорочку та і вмер. 5) Взять, приняться, начать, пуститься, стать. Виймив шабельку, взяв калину рубати. Як узяв він їхати. Тоді він взяв та горобців наслав. Взяла дівчина білі руки ламати. 6) — кого́ (за себе). Жениться на комъ. Люблю я дівчину, треба її взяти. Як заслужиш пару волів і ясну оружину, — яку схочеш, таку й возьмеш молоду дівчину. Яка з тебе хазяйка буде? Та тебе ніхто не візьме за себе. Візьмеш мене за жінку. 7) Охватывать. Юнону взяв великий жах. Кн. Взяла мене журба й туга: зосталася я без друга. узяли його думки та гадки. Сильно онъ задумался. 8) — го́ру. Взять верхъ, побѣдить. 9) — жаром. Бросить въ жаръ. Пропасниця вже морозом перетрусила та взяла жаром. Черномор. 10) — за ні за-що. Ни во что поставить, пренебречь. Взяли сиротину люде за ні за що, люде говорять: «сирота ледащо». 11) — на зуби. Бранить. Питався чорт баби: що о Бозі говорять люде? Славлять, величають! А що о мені? Якось вас дуже на зуби взяли. 12) — натуру. Усвоить привычку. 13) — ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? Та й її, як я візьму на неї ненавість. 14) — свою волю. Дѣлать по своему, какъ себѣ угодно, что хотѣть, то и дѣлать. Ой що узяв Дніпр та свою волю: свої бережечки промиває, а лиманські коси засипав. 15) — у залі́за, у кайдани. Заковать въ цѣпи, въ кандалы. 16) — у ясирь. Взять въ плѣнъ. 17) — шлюб. Обвѣнчаться. Я з Києва повернуся, та й візьму шлюб з тобою. Пішли до церкви і взяли шлюб.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Не хортунить нашому Іванові.
Черговий, -а, -е. ́ Очередной. Біжи, поскуплюй чергове козацтво.