Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазнайомлюватися

Зазнайо́млюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазнайо́митися, -млюся, -мишся, гл. Знакомиться, познакомиться. Ходімо до його... там і зазнайомишся. Г. Барв. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗНАЙОМЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗНАЙОМЛЮВАТИСЯ"
Бас, -са, м. 1) Басъ. Еней зарюмав басом сам. Котл. Ен. співати баса. Пѣть басомъ. Він у церкві баса співає. Харьк. г. говорити баса. Говорить басомъ. Св. Л. 130, 279. 2) Музыкальный инструментъ: контрабасъ, віолончель. Да винесла три скрипочки, а четвертий бас. Чуб. V. 1117. На улиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоть на час. Н. п. 3) на бас брати кого. Поднимать на смѣхъ кого. Фр. Пр. 23. 4) басом дивитися, поглядати. Непріязненно смотрѣть, посматривать. Фр. Пp. 23. Я на тії бараболі басом поглядаю, на полиці варениці очима приймаю. Чуб. V. 653. Ум. басик, басок. Дівчата співають і він басика тягне. Кіев. Ув. басисько, басище, басюка, басюра. От у Семена басю́ра: як ревне, так аж шибки бряжчать. Харьк.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Доцу́пити Cм. доцуплювати.
Крашанка, -ки, ж. 1) Окрашенное пасхальное яйцо. На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. Де той у Бога великдень, а він уже із крашанками! Ном. № 2619. 2) Лицо вообще. КС. 1891. V. 191. Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. Ком. І. Ум. крашаночка. Мнж. 47.
Ма́ків, -кова, -ве Маковый. Сей світ, як маків цвіт. Ном. № 8259. макові уставки. Уставки, вышитыя извѣстнымъ узоромъ. Kolb. I. 48.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро. Славяносерб. у.
Сестронька, -ки, ж. Ум. отъ сестра.
Спачка, -ки, ж. = сплячка. Лохв. у.  
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. Н. п. Чорні брови маю, та й не оженюся. Н. п. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. ІІ. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. Н. п. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному. Новомоск. у. 3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Борз. у. Ум. чорненький, чорнесенький. Чуб. V. 243. чорненечкий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗНАЙОМЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.