Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Жахли́во нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибігла його дівчина.
Ладунка, -ки, ж. = ладівниця. Як надів ладунку, то взяв і чортову думку. Ум. ладуночка.
Побочень, -чня, м. Боковая полоса въ шлеѣ.
Повидніти, -ніє и повиднішати, -шає, гл. безл.
1) Проясниться.
2) Разсвѣсть.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать.
Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Козак як голуб: знявся та й полинув.
Приулок, -лка и -лку, м. Переулокъ. Сів собі на якім там приулку.
Прицілитися Cм. прицілитися.
Розжакувати, -ку́ю, -єш, гл. Расхватать, разграбить.
