Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зажира

Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИРА"
Битець, -тця, м. Каменоломщикъ. Міусск. окр.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Дї́льце, -ця, с. Ум. отъ діло.
Живи́ло, -ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.
Зослати, -шлю́, -шлеш, гл. = зіслати.  
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2. Шух. І. 138.
Причалити, -ся. Cм. причалювати, -ся.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний. Гол. І. 6.
Сучище, -щі, ж. Ув. отъ сука. Хиба ж ти, сучище, не знаєш, що Зевс мій чоловік і брат. Котл. Ен. VI. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖИРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.