Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заззяти

Заззя́ти, -зя́ю, -єш, гл. = засяти. Заззяли стовпи все золотії. Грин. III. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЗЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЗЯТИ"
Витарасувати, -сую, -єш, гл. Умостить фашинникомъ.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Вх. Зн. 28. Коп'як чортів тобі! Канев. у. Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш. Черк. у.
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Нама́нювати, -нюю, -єш, сов. в. намани́ти, -маню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить, наманивать, наманить. Нарвав квіточок, наманив дівочок. Грин. III. 553. Я закличу музики та наманю хлопців. Левиц. І. 49. Давай до себе наманювати людей. Мнж. 133.
Охлянути Cм. охлясти.
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141.
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката? Вх. Зн. 57.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗЗЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.