Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазлостити

Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЛОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЛОСТИТИ"
Бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Війїна, -ни, ж. Половина (по длинѣ) воловаго дышла. Міусск. окр.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. ІІ. 96.
Лай I, лаю, м. Брань. Не купуй лаю. Ном. № 1671.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Підложниця, -ці, ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Постогнувати, -ную, -єш, гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує. Черк. у.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Файкати, -каю, -єш, гл. Разлетаться, развѣваться. Йде здалека парубок, поли від вітру так файкают на боки. Гн. І. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗЛОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.