Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазлостити

Зазлости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Надѣлать зла, насолить. Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого б він хотів. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЛОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗЛОСТИТИ"
Анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Бубнявий, -а, -е. Разбухшій.
Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Відшукати, -ся. Cм. відшукувати, -ся.
Зачу́чверіти, -рію, -єш, гл. Зачахнуть, закорявѣть.
Отрова, -ви, ж. = отрута. Вх. Лем. 445.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу. Чуб. V. 211.
Позажурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались. Г. Барв. 111.
Фіновщина, -ни, ж. = крижмо. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗЛОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.