Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зажирливий

Зажи́рливий, -а, -е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. Ном. № 9763. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Г. Барв. 464. Cм. зажиракуватий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИРЛИВИЙ"
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Злісливий, -а, -е. Злой, сердитый. Ну, та й зліслива у мене жінка, сохрань Боже! Канев. у. А пані, куди далі, то все зліслівша, усе лютіша. МВ. (О. 1862. III. 62).
Ільм'якCм. ільмак.
Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха. Конст. у.
Нагуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Нагуляться; наиграться; накутить. От нагулялись і полягали спать усі. Рудч. Ск. II. 152. Не нагулялось мені, дівчині. Н. п.
Негадано нар. Не предполагая, сверхъ ожиданія.
Пошкварити, -рю, -риш, гл. 1) Пожарить нѣкоторое время. 2) Изжарить (во множествѣ).
Сончовий, -а́, -е́ ? Пару чобіт сончових. Чуб. V. 65.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖИРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.