Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить.
Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ.
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ).
Вощаний, -а, -е. Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію.
Неполюдськи нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Так сяк, на косяк, неполюдськи.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей.
Полісюк, -ка, м. = поліщук.
Черва, -ви, ж. соб.
1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.
2) Личинки пчелъ.
3) Мозговые глисты у овець.
