Гірочок, -чка, м. Ум. отъ гірок.
Грюкотне́ча, -чі, ж. = Грюкнява.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Наприйма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Принять много.
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок.
Роспутляти, -ляю, -єш, гл. Распутать. Наш писарь волосний так запутляв діло, що й два писарі на превелику силу роспутляли.
Утік, утеку, м.
1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. На втіках. Въ бѣгствѣ.
2) Сукровица.
Шкодник, -ка, м.
1) = шкідник.
2) Шалунъ, проказникъ.
