Відклястися, -клянуся, -нешся, гл. Отпереться отъ чего съ клятвой, божбой.
Грабі́жка, -ки, ж. = Грабіж 1.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Зашпунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закупориться, крѣпко запереться. В замку Корсунськім зашпунтувались.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Наку́льгувати, -гую, -єш, гл. Прихрамывать. Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать.
Хруснути, -ну, -неш, гл. Треснуть, захрустѣть разъ. Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх.
Шуфата, -ти, ж. Снарядъ для ловли рыбы: двѣ жерди, соединевныя въ видѣ ножницъ; къ одной половинѣ жердей прикрѣплена сѣть въ видѣ мѣшка; держа противоположные концы жердей въ рукахъ, можно двигать сѣтью, раскрывать и закрывать ея отверстіе.
