Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазичати

Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. І. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИЧАТИ"
Багат-Вечір, -чора, м. Канунъ Рождества. Убогий на багат-вечір поніс вечерю до багатого. Грин. ІІ. 83.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Зале́жність, -ности, ж. Зависимость. Чуб. І. 253.
Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку. Гол. І. 196.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Розшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. Грин. III. 692. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила. Г. Барв. 255, 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.