Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазубець

За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗУБЕЦЬ"
Запопа́дливий и запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Клопотун, -на, м. Хлопотунъ.
Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.
Нігде нар. = ніде.
Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. плахіттячко.
Плідливий, -а, -е. Плодовитый. Жиди плідливі. Могил. у.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Прорізати Cм. прорізувати.
Хиба 1, -би, ж. 1) Ошибка, промахъ. О, цей хиби не дасть! Подольск. г. 2) Недостатокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗУБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.